Дитяча психологія є окремою частиною вікової психології, що вирізняється самостійним предметом досліджень. Цей предмет задається окремим відрізком індивідуального життєвого шляху особистості, – дитинством. У вітчизняних посібниках та навчально-методичних розробках наявні різні трактування поняття дитинства, а отже і предмету дитячої психології.  

Дитяча психологія – це галузь психологічної науки про індивідуальний розвиток людської психіки від народження до моменту вступу в школу. 

У вітчизняних посібниках та навчально-методичних розробках наявні різні трактування поняття дитинства, а отже і предмету дитячої психології. Отже, основні підходи до трактування тривалості дитинства: 

1) обмежується періодом від народження до початку шкільного навчання дитини (Я. Л. Коломінський, Е. А. Панько, Р. В. Павелківа, О. П. Цигипало, О. О. Смірнової, О. О. Шаграєвої)

2) включає період життя від народження до повноліття, або ж до завершення юнацького віку («Конвенцію про права дитини», «Енциклопедія сучасної України», Т.В. Дуткевич, О.М. Дубовик та ін.)

Дитяча психологія – це наука, яка вивчає факти і закономірності психічного розвитку дитини: розвитку її діяльності, психічних процесів і якостей, появу новоутворень, які виникають з віком у психіці. та формування її особистості. Саме це дозволяє визначити предмет дитячої психології.

Отже, предметом дитячої психології є дослідження закономірностей психічного розвитку дитини від народження до 6 років. 

Розділи дитячої психології: 

1.    психологія немовляти

2.    психологія раннього дитинства

3.    психологія дошкільника.

Завдання дитячої психології:

1)    Дослідити і визначити умови, які забезпечують оптимальний розвиваючий ефект виховання і навчання.

2)    Виявлення умов, факторів і засобів гармонійного розвитку особистості.

3)    Розробити або створити методичну базу для визначення ходу, змісту і умов психічного розвитку дитини.

4)    Організація оптимальних форм дитячої діяльності і спілкування.

5)    Психологічна допомога в періоди вікових криз.

 Зв’язок дитячої психології з іншими науками

Дитяча психологія є молодою наукою. Зародилась вона наприкінці XIX ст. з виходом книги німецького вченого-фізіолога Вільгельма Прейєра (1841-1897) “Душа дитини”.

Дитяча психологія має тісні зв’язки з іншими науками про людину. Вона, насамперед, пов’язана із філософією як наукою, від якої відокремились всі галузі психології. Особливо зв’язані з філософією різноманітні теоретичні положення дитячої психології.

У філософії дитяча психологія запозичила загальнофілософські методи пізнання, знання загальних законів розвитку, що дало змогу їй знайти правильний підхід до вивчення психічного розвитку дитини, розкрити процес виникнення свідомості, набуття нею соціальних якостей, залучення до вселюдського досвіду.

Спираючись на загальнопсихологічні знання про психіку людини, без яких неможливе психологічне вивчення діяльності дитини, її психічних станів і процесів, властивостей особистості, що допомагає дослідити і спрогнозувати появу новоутворень у психічному розвитку дитини. Дані дитячої психології сприяють з’ясуванню законів розвитку психічних процесів і властивостей особистості, їх динаміки, структури і змісту.

Дитяча психологія постійно використовує досягнення вікової анатомії і фізіології, особливо дані про розвиток нервової системи і вищої нервової діяльності дитини. Нормальне дозрівання і функціонування нервової

системи складає важливу умову психічного розвитку. Без вдосконалення роботи мозку, який є органом психіки, психічний розвиток взагалі був би неможливим.

Дитяча психологія зв’язана з педагогічною психологією та її галузями. Цей зв’язок обумовлений тим, що розвиток людини відбувається в умовах навчання, виховання та збагачення соціальним досвідом. Педагогічна психологія досліджує психологічні основи навчально-виховного процесу.

Вікова психологія вивчає особливості психічного розвитку людини в онтогенезі. Предметом її дослідження є вікова динаміка, закономірності і провідні чинники розвитку психічних процесів та властивості особистості на різних вікових етапах її життєвого шляху.

Активно взаємодіє дитяча психологія з педагогікою, яка потребує знань закономірностей та особливостей психічного життя дитини, перебігу процесів у її психіці тощо. Педагогіка може успішно розробити план виховання цілісної особистості, якщо спиратиметься на весь комплекс наук про людину, центром якого є психологія. Вивчаючи закони психічного розвитку дитини, не можна не використовувати знання з педагогіки. Адже свідомість і особистість дитини не розвивається безпричинно і спонтанно. Причини цього розвитку закорінені у змісті й організації життя дитини.

Зв’язок дитячої психології з фаховими методиками  дошкільної освіти є важливою умовою успішного проведення освітньо- виховної роботи у дитячому садку.  Саме розуміння закономірностей психічного розвитку дитини, знання емоційних і розумових особливостей дітей, їх нахилів та інтересів допомагає вихователю встановлювати контакт з дітьми, керувати їх розвитком, запобігти багатьох помилок у вихованні, подолати труднощі у взаємодії з дітьми. Вивчення дитячої психології робить самого вихователя більш витонченим спостерігачем, який готовий не лише зрозуміти дитину, але й підтримати і розвинути її кращі якості.

Питання для самоперевірки та самоконтролю

1. Що вивчає дитяча психологія?

2. Що є предметом дитячої психології?

3. Які завдання стоять перед дитячою психологією?

4. На які психологічні науки спирається дитяча психологія?

5. Із якими науками існують тісні взаємозв’язки?

6. Обґрунтуйте необхідність вивчення дитячої психології

майбутнім вихователем ЗДО